Нові правила Made in Europe: 70% локального виробництва технологій

Нові правила "Made in Europe" є проривом у промисловій політиці Європейського Союзу. У світлі зростаючої конкуренції з Китаєм, ЄС робить ставку на локальне виробництво, вимагаючи мінімум 70% європейських компонентів у стратегічних технологіях, що фінансуються державою. Ця стаття аналізує ключові елементи запропонованого закону Industrial Accelerator Act, його наслідки та суперечки.

Походження та цілі нових правил

Європейський Союз протягом багатьох років бореться з втратою промислової переваги. Країни, такі як Китай, користуються нижчими витратами на енергію, менш суворими регулюваннями та масовими субсидіями, що дозволяє їм домінувати в секторах, таких як батареї, відновлювана енергія чи електромобілі. У відповідь Європейська комісія пропонує Industrial Accelerator Act, який має забезпечити, що державні кошти – понад 2 трильйони євро на рік на державні закупівлі – підтримують європейську промисловість.

Закон, опублікований 4 березня 2026 року після місяців затримок, змінює економічну доктрину ЄС. Як зазначив комісар з питань промисловості Стефан Сежурне: «Це більше, ніж зміна процедур – це зміна доктрини». Головна мета: підняти частку промислового виробництва в ВВП ЄС до 20% до 2035 року (з 14% у 2024 році).

Ключові сектори та вимоги 70% локальності

Правила стосуються стратегічних секторів: батарей, відновлюваної енергії (сонячної, вітрової), водню, ядерної енергії, електромобілів (EV), сталі, цементу та алюмінію. Для продуктів, що користуються субсидіями або державними закупівлями, введено мінімальні пороги європейських компонентів.

• Електромобілі: Збірка в ЄС, щонайменше 70% компонентів (без батарей) має походити з Європи.
• Сонячні панелі: Визначені компоненти мають бути з ЄС протягом року, з підвищенням вимог.
• Батареї, водень, ядерна енергія: Подібні правила мінімального вмісту європейських компонентів.
• Сталь, цемент, алюміній: Мінімальний європейський вміст у низьковуглецевих продуктах для інфраструктури.

Ці правила мають створити стабільний попит на європейські низьковуглецеві продукти та захистити від китайського надлишку.

Визначення "Made in Europe" – компроміс з принципом взаємності

Визначення "Made in Europe" охоплює Європейську економічну зону (EEA), але з перспективою розширення на довірених партнерів на основі взаємності. Країни, які пропонують рівний доступ до своїх державних фондів (наприклад, угоди з ЄС), можуть бути включені. Інші, такі як Канада, що надає перевагу місцевим виробникам, залишаться поза, якщо не змінять політику. Це інструмент переговорів у торгівлі – викликає занепокоєння у партнерів, таких як Туреччина, Велика Британія чи Японія. Німеччина пропонувала ширше "Made with Europe", але переміг компроміс. Винятки передбачені для глобальних дефіцитів і варіацій цін.

Умови для іноземних інвестицій

Закон вводить суворий скринінг іноземних інвестицій понад 100 мільйонів євро в стратегічних секторах. Це стосується інвесторів з країн, що контролюють понад 40% світових виробничих потужностей (прихована мета: Китай). Щоб інвестиція пройшла, іноземний інвестор повинен виконати 4 з 6 умов:

1. Найняти щонайменше 50% працівників з ЄС.
2. Не володіти більше ніж 49% акцій у європейській компанії.
3. Передати технологічне ноу-хау (ліцензування IP).
4. Інші: обмеження більшості ставок, місцева додана вартість.

Це має запобігти ситуаціям, коли китайські компанії будують заводи в ЄС, наймаючи переважно китайців без реального трансферу вартості.

Підтримка та суперечки

Прихильники: Франція та європейська промисловість підтримують план, бачачи в ньому захист від недобросовісної конкуренції. Експерти, такі як Ніл Макаров з Strategic Perspectives, підкреслюють: «Гроші платників податків ЄС повинні зміцнювати промислову базу Європи, а не субсидіювати китайський надлишок».

Критики: Швеція, Чехія та Німеччина побоюються зростання цін, відтоку інвестицій та конфлікту з духом вільної торгівлі. Ніклас Пойтьє з Bruegel пропонує альтернативи: анти-субсидійні розслідування.

Наслідки для економіки та майбутнього

Нові правила можуть прискорити декарбонізацію промисловості та розвиток зелених технологій в ЄС. Забезпечуючи попит на місцеві низьковуглецеві продукти, закон підтримує кліматичні цілі та конкурентоспроможність. Компанії повинні адаптувати ланцюги постачання – це шанс для європейських постачальників, але виклик для залежних від імпорту.

Проект вимагає затвердження державами-членами та Європейським парламентом. Якщо він набуде чинності, змінить ландшафт інвестицій та виробництва в ЄС, роблячи Європу самодостатньою в ключових технологіях.

У контексті глобальних торговельних напружень, "Made in Europe" – це стратегічний крок до промислової суверенності. Чи виявиться він успішним, чи протекціонізмом, що гальмує зростання? Час покаже, але одне є певним: ЄС більше не хоче бути заручником іноземних постачань.